В український прокат вийшла нова американська комедія «Спа-вікенд» із Леслі Манн, Анною Фаріс, Айлою Фішер та Мішель Буто в головних ролях. Режисерами та сценаристами стрічки стали Джон Лукас і Скотт Мур, які раніше разом працювали над відомими стрічками «Похміллям у Вегасі», «21 і більше» та дилогією «Дуже погані матусі».
За сюжетом троє давніх подруг вирушають на розкішний спа-вікенд, щоб нарешті відпочити від роботи, стосунків та повсякденних проблем. Але до них несподівано приєднується четверта подруга Мел, яка здатна перетворити будь-який спокійний відпочинок на повний хаос.
Чергова американська комедія, яку ми вже бачили
«Спа-вікенд» із перших хвилин справляє враження комедії, яку американський кінематограф знімає вже десятиліттями. Тут є компанія подруг, проблеми в особистому житті, робота, яка всіх дістала, розкішний курорт, алкоголь, випадкові пригоди та поступове перетворення спокійного відпочинку на суцільний безлад.
Проблема не в тому, що така формула сама по собі погана, просто вона вже настільки знайома, що майже кожну ситуацію можна передбачити заздалегідь. Ти приблизно розумієш, хто зараз щось зіпсує, яка ситуація перетвориться на катастрофу і до якого висновку герої прийдуть наприкінці.
У фільмі переважно стандартний гумор, знайомі сексуальні жарти, знайомі романтичні історії та передбачувані комедійні ситуації. Часом це працює, але загальне відчуття таке, ніби все це вже давно було.
І це особливо дивно з огляду на те, хто стоїть за «Спа-вікендом». Лукас і Мур свого часу створили «Похмілля у Вегасі», а потім перенесли схожу модель хаотичної комедії у «Дуже поганих матусь». Тільки тепер замість холостяцької вечірки чи матусь – спа-вікенд чотирьох подруг.
Леслі Манн знову грає Леслі Манн
Леслі Манн у «Спа-вікенді» грає Джейн – успішну адвокатку, яка настільки загрузла в роботі та власних проблемах, що майже забула про нормальне життя. І хоча Манн залишається харизматичною комедійною акторкою, виникає відчуття, що вона просто повернулася до вже знайомого образу.
Особливо це помітно, якщо згадати її попередні комедії. У «Татові знову 17», «В активному пошуку», «Іншій жінці» та навіть «Канікулах» вона часто грала жінок, які опиняються в сімейному або особистому хаосі, намагаються тримати все під контролем, але поступово втрачають цей контроль. У «Спа-вікенді» це практично повторюється, тому часом здається, що ти дивишся не новий фільм із Леслі Манн, а продовження історії однієї з її попередніх героїнь. Вона добре знає, як грати такий тип персонажів, але саме тому її роль тут майже не дивує.
Анна Фаріс – ще одна знайома роль
Анна Фаріс отримала роль Софі, найбільш невпевненої та поступливої з чотирьох подруг. Вона постійно намагається нікого не образити, терпить свого начальника та взагалі поводиться так, ніби їй простіше погодитися з усім, ніж вступити в конфлікт.
Фаріс також у такому образі виглядає природно. Її комедійна кар’єра давно побудована на поєднанні наївності, незграбності та дуже своєрідної міміки. Від «Дуже страшного кіно» до «За бортом» та інших комедій акторка неодноразово використовувала приблизно ту саму енергію. Тому і тут проблемою стає не погана гра, а відчуття знайомості.
Мішель Буто, як окрема частина квартету
Мішель Буто грає Коко – ще одну подругу з власними проблемами, яка після розлучення постійно злиться на колишнього чоловіка та його нові стосунки.
У Буто, як стендап-комікеси, є свій комедійний стиль, але в цьому квартеті її героїня чомусь найменше відчувається частиною спільної компанії. Можливо, проблема саме в сценарії. Тому акторка не отримує достатньо простору, щоб повністю розкрити свій комедійний потенціал. І на тлі Айли Фішер її енергія губиться.
Айла Фішер приходить рятувати фільм
І ось тут нарешті з’являється те, чого «Спа-вікенду» дуже не вистачає. Айла Фішер грає Мел – ексцентричну, гучну, абсолютно непередбачувану подругу, яку інші навіть не хотіли бачити на своєму спокійному відпочинку.
Її героїня буквально вривається у фільм у той момент, коли він уже починає здаватися нудним. І разом із нею змінюється сама енергія стрічки. Фішер грає Мел максимально дозволяючи своїй персонажці говорити та робити речі, які інші героїні ніколи б собі не дозволили. Саме її поява дає фільму той хаос, якого він потребує.
Айла Фішер – дуже різностороння акторка, яка легко переходить від комедії до драматичних і навіть ексцентричних ролей. Достатньо згадати її «Ілюзію обману», «Шопоголіка» чи «Шпигунів», де акторка також могла будувати комедію на дуже активній, поведінці. Фактично саме Айла стає головною причиною, чому фільм не провалюється остаточно.
Коли «Похмілля у Вегасі» перетворюється на «Спа-вікенд»
Джон Лукас і Скотт Мур знають, як працює комедія хаосу. Вони були сценаристами першого «Похмілля у Вегасі» та «Новорічного корпоративу», а пізніше самі стали режисерами обох частин «Дуже поганих матусь» та «Окей, Лексі!».
«Спа-вікенд» фактично продовжує їхню улюблену формулу: група людей збирається провести спокійний час, але все дуже швидко виходить з-під контролю. Тільки цього разу ця схема вже не виглядає свіжою: до життєвих проблем додати алкоголь, дурні рішення, випадкові конфлікти, фізичний гумор і ближче до фіналу перевести все це в розмови про справжню дружбу, вибачення, визнання провини та необхідність нарешті жити для себе.
«Секс і місто» та інші історії про чотирьох подруг
Під усією цією комедією «Спа-вікенд» намагається розповісти історію про чотирьох жінок, які за роки роботи, стосунків та сімейних проблем трохи віддалилися одна від одної. Кожна з них має власну проблему, яку повинна вирішити за ці вихідні. Джейн має нарешті дозволити собі особисте життя, Софі – перестати постійно підлаштовуватися під інших, Коко – «відпустити» колишнього чоловіка, а Мел фактично змушує всіх подивитися на своє життя під іншим кутом.
Саме цим стрічка продовжує знайому формулу історій про чотирьох дуже різних подруг, найвідомішим прикладом якої залишається «Секс і місто». Схожу динаміку можна побачити у «Ульотних дівчатах», «Жінках» та «Поганих дівчиськах». У всіх цих історіях героїні мають різні характери та проблеми, але саме їхня дружба стає головною основою сюжету.
«Спа-вікенд» використовує ту саму конструкцію, тільки переносить її у формат комедії про спільний відпочинок, де особисті проблеми поступово змішуються з хаосом. Особливо помітна схожість із другим фільмом «Секс і місто», де героїні вирушають разом до Абу-Дабі, опиняються в розкішному місці далеко від повсякденного життя, намагаються відпочити, але замість цього отримують нові проблеми, сварки, романтичні пригоди та безліч комедійних ситуацій.
Ідея зрозуміла, але сценарій занадто часто проговорює її вголос, замість того щоб показати через поведінку персонажів. Через це емоційні моменти виглядають передбачувано так само, як і комедійні.
Наш висновок про стрічку
«Спа-вікенд» – це чергова американська комедія, яка використовує дуже знайому формулу та майже не намагається її оновити. Типові герої, стандартний гумор, передбачувані ситуації та обов’язкова мораль про дружбу створюють відчуття, що все це вже бачив і не один раз.
У результаті «Спа-вікенд» навряд чи запам’ятається надовго. Це фільм, який можна подивитися заради кількох вдалих жартів та Айли Фішер, але за межі давно знайомої формули він так і не виходить.
