Влітку 2024 року вийшов український переклад книги Тоні Кінга «Творець смаку. Моє життя з легендами і геніями рок-музики». Тоні Кінг — відомий американський продюсер, який співпрацював із зірками рок- і поп-музики. У своїх мемуарах він розповідає, як формував музичні тренди, а також ділиться правдивими історіями про події, які зазвичай обговорювали в таблоїдах.
The Mango за згодою видавництва «Лабораторія» публікує уривок з книги, де Тоні розповідає про своє знайомство з Елвісом Преслі. Замовити книжку можна тут.
***
Уперше я почув Елвіса Преслі в чотирнадцять. Якось увечері мився в кухонній раковині, слухав Радіо Люксембург, коли заграла пісня, не схожа на жодну почуту раніше.
Мене затягнуло з першого рядка. Дороги назад не було — лише дивні вібрато в голосі під супровід гітари й фортепіано. Після того, як виконавець заспівав назву, Heartbreak Hotel, на приспіві вступив контрабас. Під початок другого куплету голос оформився краще. Співак розтягував голосні й наче зітхав, тож «бейбі» перетворилося на «ба-ейбі».
Я прожогом кинувся від кухонної раковини, де я мився, ковзаючи й послизаючись на вологій підлозі, до радіо у вітальні. З мене всюди скрапувала вода.
Уже потім я подумав, що, певно, крутити ручку радіо мокрими руками було не найкращою ідеєю, та шок я пережив виключно від почутої музики. Радіо шипіло та тріщало, тож я шалено крутив ручки, відчайдушно намагаючись знайти потрібну частоту та краще розчути пісню. Проте запис скінчився, ледь розпочавшись. Заграла наступна пісня, і програвач повернувся до звичного грандіозного і блискучого попзвучання.
Що це було? Об’ємність звуку. Текст. Голос. Мене п’янили мінливість, ритм та манера пісні. Я стояв у калюжі води в себе на кухні, в Істборні, у 1956 році, і мені здавалося, що так грають прибульці з інших світів. Навіть ім’я співака, яке я щойно почув, звучало дуже дивно. Елвіш? Елфіш? Через завади на радіо я не міг добре розчути ім’я й не запам’ятав його.
Моя поведінка наступного ранку здивувала мене самого: я був переляканий, нажаханий, що можу ніколи більше не почути цю пісню. Наче вона — це ключ до зовсім іншого життя, а я випустив його з рук. Я усвідомив, що запис так вплинув на мене, що я просто мусив знайти його виконавця.
Пам’ятаю, я пішов до школи й зустрівся з друзями в сараї, де зберігалися велосипеди. Вони не затикалися про The Goon Show, а я хотів говорити лише про ту пісню. Та її більше ніхто не чув чи не розумів, про що я. Я був у відчаї, здавалося, проблиск іншого виміру пропав навічно.
За кілька днів мені трапився свіжий випуск Daily Mirror. Я ліниво його гортав, аж ось на одному з внутрішніх розворотів побачив коротеньку колонку під назвою «За лаштунками». Серед пліток про Норрі Парамура, Біллі Екстайна та Біллі Деніелса я побачив такий абзац:
Елвіс Преслі, потенційно найуспішніший музикант Америки з часів Джонні Рея, отримав золотий диск за мільйон проданих копій Heartbreak Hotel, що досі не відгудів у Британії…
Ба-ейбі-і-і. Це він.
Heartbreak Hotel — перший сингл Елвіса, який побачило Сполучене королівство. З середини травня він стабільно піднімався в гіт-парадах і досяг другої сходинки, поступаючись, на диво, лише I’ll Be Home Пета Буні. Heartbreak Hotel лишалася в першій десятці протягом усього літа, а на кілька тижнів до неї доєдналася Blue Suede Shoes.
Зараз важко описати, яке враження та найперша пісня Елвіса справила на всіх, хто її чув. Та для всіх причетних до музики в 60‑х та на початку 70‑х вона стала ключовою. У книжці Family Britain Девін Кінастон цитує Джона Піла, який стверджував, що вперше почути її — це як побачити «оголеного прибульця, що заходить у кімнату й заявляє, що він/вона житиме зі мною до кінця життя». Тітка Джона Леннона Мімі згадувала, що племінник «постійно торочив: Елвіс Преслі, Елвіс Преслі, Елвіс Преслі». У своїх мемуарах Елтон Джон пише, що на першому фото Елвіса, яке йому трапилось, той був «найхимернішим чоловіком, що я будь-коли бачив». А коли вперше почув Heartbreak Hotel, то «прямо відчував дивну енергію, яку він випромінював, наче це якась зараза».
На той час я ще не мав програвача. Як і грошей, щоб його купити. Тож я підписався доставляти газети, щоби підзаробити, а тато пообіцяв заплатити відсотки за кредитом. Він був майстерним столяром-теслею, тож зробив мені тумбу під програвач. Я почав купувати 78‑ки. Був постійним гостем у місцевих музичних крамничках, одягнений як Елвіс. Я був одержимий ним і рок-н-ролом. І жодного разу не пошкодував.
Раніше ми розповідали, що Instagram Stories, одна з найбільш популярних функцій додатку, нарешті отримала довгоочікуване оновлення — тепер користувачі можуть залишати коментарі до історій.
Підпишіться на нашу сторінку в Instagram, щоб бути в курсі цікавих новин першими.
Найпопулярніші теми на нашому сайті:
