За три роки повномасштабної війни майже кожен українець опинявся поруч із тими, хто пережив втрату близької людини. У такі моменти ми прагнемо підтримати, але не завжди знаємо — що сказати, як поводитися, аби справді допомогти, а не нашкодити. Які слова можуть стати опорою, а які — лише поглиблять біль? Розібратись у цьому нам допомогла психологиня Центру ментального відновлення «Незламна» від «Фонду Маша» Олександра Сторож.
Поруч із тими, хто в горі, ми часто почуваємося безпорадними: хочемо допомогти, але не знаємо як. Замість підтримки можемо ненароком завдати ще більшого болю — і не з поганих намірів, а через незнання. Як діяти в таких ситуаціях з повагою до чужого горя?
– Проживання скорботи – це дуже індивідуальний процес. Як не буває двох однакових людей, не буває двох однакових втрат, – говорить психологиня та модератора груп підтримки для жінок, які втратила на війні партнера, Олександра Сторож. – Тому дуже важливо, коли ми підтримуємо рідних, близьких чи друзів, розуміти, що не варто давати поради. Не варто казати, як їм жити або що робити. Тому такі фрази як: «Тримайся» або «Досі вже плакати», або «Все буде добре», або «Пишайся, він загинув як герой» можуть сприйматися дуже гостро й різко. Коли ми розповідаємо людині, які емоції вона повинна або не повинна переживати, не допомагають, а лише шкодять.
Просто бути поруч — іноді це найцінніше, що ми можемо зробити
Натомість дуже цінною для людей, які переживають втрату, може бути проста підтримка. Просто бути поруч, допомогти з якимись елементарними побутовими речами. Просто послухати, згадати разом людину, яку втратили.
– Коли ми зустрічаємося з людиною, яка втратила близького, нам дуже важко, нам нестерпно та складно, адже ми не знаємо, як допомогти. І оце безсилля найбільше виснажує, – говорить психологиня Олександра Сторож. – Тому визнати, що ми не можемо знати всього, що переживає людина, і просто бути поруч – вже достатньо.
Можна так і сказати: «Тобі не обов’язково говорити, я можу просто побути поруч. Ти маєш право проживати горе в тому темпі, в якому тобі потрібно. І ти маєш право на ті емоції, які тобі потрібні».
– Тут у нагоді стане чесність. Скажіть прямо: «Я не можу зараз повною мірою зрозуміти, що ти відчуваєш, але дуже хочу тобі допомогти. Скажи мені, як, яким чином я це можу зробити. Як тобі стане краще», – радить психологиня «Фонду Маша» Олександра Сторож.
Головне – не уникати. Не тікати через власний дискомфорт. І не намагатися «виправити» чужу скорботу. У ній важливо бути, а не втручатися. І якщо у вашому серці є щире бажання підтримати – цього вже достатньо, щоб стати тим, хто не залишає наодинці з горем.
Раніше ми розповідали, як війна впливає на пари і що допомагає триматися.
Підписуйтеся на наш Telegram-канал, щоб першими дізнаватися найцікавіші новини!
Популярні статті на нашому сайті:
