Яким поняттям слід послуговуватися на позначення адреси мережевого інформаційного ресурсу у форматі URL?
Мовознавці, відчайдушні пуристи і просто люди, які намагаються мислити логічно розділилися на два табори. Одні кажуть, що слід використовувати посила́ння, а інші — покликáння. Спробуймо розібратися з цим.
Посила́ння — утворене від посила́тися — вказувати на кого-небудь як на свідка або авторитетну особу, називати щось як аргумент для підтвердження своїх слів, виправдання дій.
Тут усе логічно — використовуючи слово посила́ння, ми посилаємося на адресу мережевого ресурсу.
Покликáння — утворене від поклика́тися — вказувати на кого-, що-небудь для підтвердження або виправдання чогось; наводити що-небудь як доказ.
Тут також усе логічно, але це поняття додає мові омонімічної плутанини. Адже окрім покликáння є ще покли́кання — внутрішній потяг, здатність, схильність до певної справи, професії.
Професор Пономарів зазначав, що обидва слова збігаються в такому значенні: наведення чогось як доказу, тобто є синонімами, але в сучасній мові частіше вживане посилання. Ця порада стосується і посилань в інтернеті.
Олександр Авраменко висловив таку думку: Треба пам’ятати, що «посилання» більш давнє в нашій мові, це слово більш поширене. Я — за мовне розмаїття, а отже, і за посилання, і за покликання.
Важливо! Обидва поняття є дією і аж ніяк не об’єктом, як англійське запозичення лінк. В якому я, до слова, нічого страшно не бачу (пуристи, не бийте).
На сайті «Словотвір» користувачі додали чимало відповідників, які могли б замінити запозичене поняття.
Серед найцікавіших:
ла́нка, во́живо, глянь, сте́жка, колісце́, жучо́к
Більше цікавої інформації від експерта тут.
